My lovely mother Olga Memorial

In our family, as if carved in stone, incredible moments of life are sealed. My name is Tetiana, always by my side is my sister Kate, and our mother Olga, the pillar and support of our world. Together we overcame difficulties and fled from the war in Ukraine, leaving behind our native Kramatorsk to start a new life in Canada. It wasn't easy, but we found jobs, we built a future.

However, just as happiness and sorrow are inseparably linked in a single woven knot, so came an unexpected tragedy. Four months ago, our mother was diagnosed with pancreatic cancer. It was a blow that we couldn't fully comprehend. Suddenly, our future, our support began to slowly but inexorably slip away from our grasp.

We hoped for a miracle, for the best, but the wave of illness was too strong. A week ago, our mother was no longer with us. It was a shock that left only emptiness in our hearts.

It's just the two of us now, Kate and I, left in this world without our parental support. We are 22 and 16 years old, and we realize that now we can only rely on each other. Together we will move forward, building our new reality without our beloved mother.

Today, I want to create a memorial fund in her memory. A fund that will help raise funds for her funeral and the further education of my younger sister. May this fund become a bright spark of memory of our mother, of her love, care, and strength. May our future be permeated with this light, reminding us that she is always with us in our hearts.

Olga, our mother, sacrificed everything for us. Her last wish was to save us from the war, to give us a new future in Canada. She gave her life for this, and we will always remember her dedication and sacrifice. Her love for us was boundless, and we are obligated to do everything possible to build the life she dreamed of for us.

-------------------------------

У нашій сім'ї, ніби в камені витесаній, запечатлені неймовірні моменти життя. Мене звуть Таня, завжди поруч моя сестра Катя і наша мама Оля, опора і стовп нашого світу. Ми разом подолали труднощі і втекли від війни в Україні, залишивши за спиною рідний Краматорськ, щоб розпочати нове життя в Канаді. Було нелегко, але ми знайшли роботу, будували майбутнє.

Однак, як нерозривно зв'язані в одному сплетеному вузлі щастя і горя, так і настала несподівана трагедія. Чотири місяці тому нашій мамі поставили діагноз рак підшлункової залози. Це був удар, який ми не могли повністю усвідомити. Здавалося, що наше майбутнє, наша опора почала повільно, але невблаганно втрачатися з наших рук.

Ми надіялись на чудо, на краще, але хвиля хвороби була занадто сильною. Тиждень тому нашої мами вже не було з нами. Це був шок, який залишив у серцях тільки порожнечу.

Ми залишилися вдвох, я і Катя, без нашої рідної підтримки в цьому світі. Мені 22 і Каті 16 років, і ми розуміємо, що тепер ми можемо розраховувати тільки один на одного. Разом ми будемо йти далі, будувати нашу нову реальність без нашої улюбленої мами.

Сьогодні мені хочеться створити меморіальний фонд на її пам'ять. Фонд, який допоможе зібрати кошти на її похорон і подальшу освіту моєї молодшої сестри. Нехай цей фонд стане яскравим вогником пам'яті про нашу маму, про її любов, турботу і силу. Нехай наше майбутнє буде пронизане цим світлом, що нагадуватиме нам про те, що в наших серцях вона завжди з нами.

Оля, наша мама, жертвувала усім ради нас. Її останнє бажання було врятувати нас від війни, дати нам нове майбутнє в Канаді. Вона віддала своє життя за це, і ми завжди пам'ятатимемо її відданість і жертовність. Її любов до нас була безмежною, і ми зобов'язані зробити все можливе, щоб побудувати життя, про яке вона мріяла для нас.