Приймак Анатолій Олександрович – люблячий чоловік, батько, дід і брат та син

English translation below

“І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх,

і не буде вже смерти, ні смутку, ні крику, ні болю не буде більше…”

(Об’явлення 21:4)

У листопаді 2025 року Господь покликав до Себе нашого дорогого Анатолія — чоловіка, батька, діда і брата та Сина.Його життя було сповнене любові, праці та відданості Христу та своїй родині.

У 2022 році лікарі виявили рак щитовидної залози, і почалася тривала боротьба. У травні 2025 року прийшло нове випробування — рак прямої кишки 4 стадії з метастазами. Попри численні процедури, радіації, хіміотерапії та біль, Анатолій залишався сильним, підтримуючи всіх навколо вірою й спокоєм.

Наприкінці жовтня його стан різко погіршився: мікроінсульт, проблеми з роботою нирок, серце працювало лише на 20%.

8 листопада 2025 року він відійшов у вічність.

Анатолій був єдиним, хто забезпечував свою сім’ю фінансово.

Після нього залишилися дружина Тетяна, двоє неповнолітніх синів Тимофій і Даниїл, а також велика родина — Павло, Олександр із дружиною Дашею та дітьми Стелою і Соломоном, і дочка Анжела з чоловіком Остапом.

Ми просимо всіх, хто знав і любив Анатолія, або просто хоче підтримати його сім’ю в цей важкий час — допомогти, хто скільки зможе.

Кожен внесок, кожна молитва і добре слово має велике значення.

Нехай пам’ять про Анатолія живе у серцях тих, кому він торкнувся своєю добротою та вірою.

⸻

In Loving Memory of Anatoliy – A Devoted Husband, Father, Grandfather & Brother

“He will wipe every tear from their eyes.

There will be no more death or mourning or crying or pain…”

(Revelation 21:4)

In November 2025, our beloved Anatoliy went home to be with the Lord.

He was a loving husband, a caring father, grandfather, and brother — a man of quiet strength and deep faith.

In 2022, Anatoliy was diagnosed with thyroid cancer. After years of treatments and hope, a new battle began in May 2025 — stage 4 rectal cancer with metastases. Despite countless radiation sessions, chemotherapy, and physical pain, he remained strong in faith, always encouraging his family.

In late October, his condition worsened — a minor stroke, kidney failure, and a weakening heart.

On November 8, 2025, the Lord called him home.

Anatoliy was the sole provider for his family.

He is survived by his wife Tetyana, two young sons Tymofiy and Danyil, and a loving extended family — Pavlo, Oleksandr and his wife Dasha with their children Stella and Solomon, and daughter Anzhela with her husband Ostap.

We humbly ask for your prayers and support for the family during this heartbreaking time.

Any contribution, big or small, will help ease the financial burden and bring comfort to those Anatoliy loved most.

May his memory live on in the hearts of all who were touched by his kindness, faith, and love.